Формування, зміцнення та відновлення здоров'я підростаючого покоління, збереження майбутнього нації – одне з основних завдань держави. Особливо актуальним воно є щодо до дітей дошкільного віку, оскільки негативний екологічний влив навколишнього середовища , неефективність системи охорони здоров'я, зниження життєвого рівня переважної кількості родин призвели до погіршення здоров'я людей від самого народження. Сьогодні як ніколи гостро стоїть проблема переорієнтування змісту освіти в бік оздоровлення дітей, створення умов для повноцінного, всебічного розвитку особистості. Сприяти розв'язанню цієї проблеми на рівні дошкільних навчальних закладів може раціональна організація системи фізичного виховання, в тому числі використання дитячого туризму.
Туризм як нетрадиційна форма відпочинку та оздоровлення, формування життєвої компетентності набув сьогодні великого поширення. За твердженням учених, кожна людина для підтримки свого здоров'я має бувати на природі мінімум 200 годин, тобто 36 днів на рік.
У походах та переходах, як правило, як правило , комплексно реалізуються екологічні, краєзнавчі, тренувальні, оздоровчі та власне туристичні завдання. Для тренування зорової пам'яті проводяться ігри на запам'ятовування дорожніх орієнтирів, об’єктів, наприклад «Хто побачить більше прикмет»; для орієнтування на місцевості – вправи «Розвідка», «Знайди по слідах» тощо. У кінцевому пункті під час відпочинку дітям пропонують виконати різноманітні фізичні вправи на спритність, рівновагу, біг, різні види ходьби тощо.

Дитячий туризм в ДНЗ дає змогу не тільки коригувати розвиток рухової сфери дошкільнят, а й формувати їхні особистісні якості, зокрема сприяє формування здатності прогнозувати результати власної діяльності та поведінки, створює умови для розвитку прагнення пізнавати навколишній світ, самих себе, свої можливості. Таким чином, Туризм як форма роботи складається з трьох важливих аспектів: оздоровчого, виховного й пізнавального.